Кілька нардепів з Полтавщини проголосували за те, аби для іноземців у вишах викладали російською
18 вересня, 19:15

210 народних обранців підтримали законопроєкт про викладання російською мовою для іноземних студентів. Голосів не вистачило, проєкт відправили на доопрацювання. У чинному законі про вищу освіту йдеться, що навчання має відбуватися державною – українською.

До 1992 року Полтавська школа №29 працювала як російськомовна. Відтоді розпочався перехід на українську форму навчання, що закінчився у 2002 році. З 2016 року російську мову у цьому закладі не викладають. З іноземних мов тут лише англійська та німецька.

"Викладання російської мови, як предмету, потрібно в тому випадку, якщо ми готуємо учнів до вишу із російською мовою навчання. Тому перехід з російської на українську мову навчання у нас був абсолютно безболісний. Бо наш учнівський контингент вступав до вишів лише з українською мовою навчання", – розповів директор Полтавської загальноосвітньої школи №29 Микола Орловський.

У чинному законі про вищу освіту йдеться про те, що навчання має відбуватися державною – українською мовою. Певні дисципліни можуть викладатися другою мовою — англійською, але з обов'язковим забезпечення того, що слухачі можуть прослухати цей курс і державною мовою.

У Полтавському університету економіки й торгівлі викладають українською. Для іноземних студентів – лише англійською мовою.

"Викладання в університеті, перш за все, здійснюється нашою державною мовою – українською. Так визначено і законодавчими актами України. Але відповідно, у нас є інститут Міжнародної освіти, де навчаються студенти з понад 32 країн світу. І для цих студентів діють англомовні освітні програми", – сказав проректор з науково-педагогічної роботи Олександр Манжура.

16 вересня народні обранці голосували за законопроєкт, що дозволив би навчання іноземців в українських вишах російською мовою. Проте голосів було недостатньо.

"Законопроєкт передбачав те, що групи студентів, які складаються з іноземців або осіб без громадянства, можуть навчатися іноземною мовою. Тобто, там не було чіткої вказівки, яка конкретно це буде мова. Ми всі розуміємо, що під іноземною мовою всі мають на увазі російську мову. Саме тому, напевно, це й викликало такий супротив. Нещастя чи на жаль, цей законопроєкт не ухвалили", – розповів юрист Тарас Захаров.

У першому читанні "ЗА" проголосували 210 народних обранців, серед них були із Полтавщини.

"Я голосував "за", бо ринок російськомовних студентів досить великий. Це країни СНД: Азія, Близький Схід. Ці люди вони приносять гроші в Україну і витрачають їх тут. Тобто, це освітній туризм. Це не мовна політика. Це не стосується русифікації. Це виключно про економіку в освіті. Бо освіта це бізнес для держави, на якому можна робити якусь частку ВВП", – розповів народний депутат України від Полтавщини Олексій Мовчан.

Народні депутати, які теж були "ЗА", Марина Бардіна та Дмитро Нальотов впродовж дня на дзвінки не відповідали. 

Видання Цензор.нет опублікувало добірку фото, про те, як депутати ОПЗЖ не змогли проголосувати за зміни в закон про вищу освіту, бо не всі однопартійці були в залі під час голосування. Нині ще цей документ направили на доопрацювання.

Тамара Мордик, Станіслав Авдєєв, PTV Полтавське Телебачення

Щоб дізнаватися новини першим — підпишися на нас у ViberTelegramFacebook.