Наші страхи диктують наші незнання

Немовля робить свої перші кроки, не думаючи, що може впасти чи обпекти руку. Досвід дає знання і розуміння наслідків.

І коли близькі люди говорять, що треба боятися собак, бо вони кусають – це закарбовується в підсвідомості і людина з цим виростає. Тому важливо вчити не боятися, а співіснувати з навколишнім світом, розуміючи причини і наслідки.

Якщо собака гавкає, то вона не обов'язково бажає вам зла – це її спосіб спілкування. Та й "зла бажати" – суто людське поняття.

Серед собак немає маніяків, педофілів чи вбивць. У тварин є інстинкти: захист території, голод, продовження популяції.

Через це їх поведінка, з точки зору кінології, незмінна, завжди логічна і її можна пояснити.

Часто можна почути: "я боюся "бійцівську собаку", але це суперечить самому собі.

Спочатку тварини вирощувалися спеціально для боїв з тваринами (бики, собаки, леви). Головною якістю такої породи було те, що агресії до людини у неї не було та й бути не повинно.

Потім людство розвивалося і йому потрібні були "видовища". Тому з'явилися нові "розваги" – собачі бої. В розпал бою до них повинні були підійти люди, щоб розняти.

Але якщо собака починала агресивно поводитися, її дискваліфіковували без подальшого права на розведення.

Виходить, що "бійцівська собака" абсолютно не є небезпечною для людини.

І такі тварини живуть зараз в сім'ях і, при вірному вихованні, живуть у мирі з тваринами і дітьми.

Але існує когорта людей, які зооагресію розвивають.

Існує 3 види собак: службові, декоративні та мисливські.

То не собак треба боятися, а контролювати діяльність людей. В Європі люди складають психологічні тести перед тим, як завести собаку.

А чи хочемо ми так? 

Людмила Хоменко

Зооволонтер