Наші страхи диктують наші незнання
Немовля робить свої перші кроки, не думаючи, що може впасти чи обпекти руку. Досвід дає знання і розуміння наслідків.
І коли близькі люди говорять, що треба боятися собак, бо вони кусають – це закарбовується в підсвідомості і людина з цим виростає. Тому важливо вчити не боятися, а співіснувати з навколишнім світом, розуміючи причини і наслідки.
Якщо собака гавкає, то вона не обов'язково бажає вам зла – це її спосіб спілкування. Та й "зла бажати" – суто людське поняття.
Серед собак немає маніяків, педофілів чи вбивць. У тварин є інстинкти: захист території, голод, продовження популяції.
Через це їх поведінка, з точки зору кінології, незмінна, завжди логічна і її можна пояснити.
Часто можна почути: "я боюся "бійцівську собаку", але це суперечить самому собі.
Спочатку тварини вирощувалися спеціально для боїв з тваринами (бики, собаки, леви). Головною якістю такої породи було те, що агресії до людини у неї не було та й бути не повинно.
Потім людство розвивалося і йому потрібні були "видовища". Тому з'явилися нові "розваги" – собачі бої. В розпал бою до них повинні були підійти люди, щоб розняти.
Але якщо собака починала агресивно поводитися, її дискваліфіковували без подальшого права на розведення.
Виходить, що "бійцівська собака" абсолютно не є небезпечною для людини.
І такі тварини живуть зараз в сім'ях і, при вірному вихованні, живуть у мирі з тваринами і дітьми.
Але існує когорта людей, які зооагресію розвивають.
Існує 3 види собак: службові, декоративні та мисливські.
То не собак треба боятися, а контролювати діяльність людей. В Європі люди складають психологічні тести перед тим, як завести собаку.
А чи хочемо ми так?
Людмила Хоменко
Зооволонтер