Поліція і перешкоджання професійній діяльності журналістів: ситуація на Полтавщині

03 травня 2021 176 0
Поліція Полтавщини розслідує три справи за "журналістськими" статтями

Одну – з початку цього року, і справа, за прогнозами правоохоронців, може стати другим за останні кілька років прецедентом, матеріали готують передати до суду. Ще дві – "висяки" з минулих років. В порівнянні з минулими роками кримінальних проваджень за статтею перешкоджання професійній діяльності журналістів чи погроз менше. Більшість справ, які розслідували, закрили через відсутність складу злочину. Причина – поліція не може встановити, що перешкоджали саме журналістам. 


Про це представниці ІМІ в Полтавській області під час зустрічі 29 квітня повідомив представник регіонального управління захисту державних інтересів та суспільства Національної поліції у Полтавській області Віктор Гончарук. 


Поліція планує передати до суду одну справу


Уже до кінця травня слідчі планують передати до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні за заявою журналіста ГО “Рибний дозор” (організація висвітлює тему браконьєрства) Шляпнікова. Справу за заявою журналіста з Києва, за словами Віктора Гончарука, відкрили в березні цього року в Кременчуці за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України (умисне заподіяння журналісту тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням цим журналістом законної професійної діяльності). Цю справу правоохоронці називають перспективним можливим прецедентом: зареєстрована у березні, сторони конфлікту уже знайомляться із матеріалами провадження. Поліція висловлює сподівання, що до кінця травня справу передадуть на розгляд суду. Враховуючи, що на Полтавщині рідкість, щоб справа за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів була спрямована до суду, до того ж так швидко – ситуацію дійсно можна назвати прецедентною. Оскільки за останні кілька років до суду "дійшли" лише дві справи і лише одна з них стала першою в регіоні, яка показала, що погрози журналістам не можуть залишатися безкарними. За погрози насильством журналістці інтернет-видання "Полтавщина" Дарині Синицькій, справу за заявою якої кілька разів закривали та знову відкривали після розголосу і скарг, підозрюваний Андрій Князєв минулого року отримав два роки з іспитовим терміном на один рік. Ще одну гучну справу, яка також дійшла до суду, на прохання постраждалого журналіста Ярослава Журавля закрили минулого року.


Як повідомив представник представник регіонального управління захисту державних інтересів та суспільства Нацполіції у Полтавській області, станом на зараз триває досудове розслідування двох кримінальних проваджень минулих років, відкритих за фактами перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналіста (ст. 171 Кримінального кодексу України). 

З 2017 року поліції не вдається встановити підозрюваних, які розвісили в парку Кременчука (Полтавська область) фото із зображенням журналістів газет “Програма Плюс” та “Кременчуцька газета” Олександра Курилова, Долі Руфь та Ліни Романченко. Фотографії журналістів виявили на вольєрах, де були свині, з написами: “По вине этих нерадивых  журналистов КОСУЛЬ ЗДЕСЬ НЕТ, ПОНИ ЗДЕСЬ НЕТ, ПОРОСЯТ ЗДЕСЬ НЕТ, ВЫДР ЗДЕСЬ НЕТ”. 

Із 2020 року досі поліція Кременчука розслідує справу за заявою редактора газети “Програма плюс” Олександра Курилова проти міського голови Віталія Малецького через перешкоджання журналістській діяльності та образи. Але цьому передувало звернення журналіста до прокуратури та суду. Слідство триває досі. 

Чи потраплять ці дві справи до суду, а чи опиняться у списку закритих через відсутність складу злочину – залишається чекати. 


Справи за заявами журналістів закривають – поліція не бачить складу злочину


Офіційно поліція Полтавщини, як уже було зазначено, розслідує три справи за заявами журналістів про перешкоджання. Та заяв і, відповідно, відкритих проваджень з минулих років було більше. Як розповіли представниці ІМІ у Полтавській області Віктор Гончарук та Юрій Сулаєв, представник пресслужби ГУ Нацполіції в Полтавській області, справи закрили через відсутність складу злочину. Одна із основних причин цього, як пояснили у поліції – під час слідства виникає ситуація, коли важко встановити, що перешкоджання було саме журналісту:


"В деяких випадках виникали непорозуміння, що в юридичному сенсі людина не представлялася журналістом, не демонструвала редакційне посвідчення, або не бажала в подальшому представлятися. Проте потім йшла до поліції і писала заяву про перешкоджання діяльності журналіста. Тому з юридичної точки зору інциденти могли бути дрібним хуліганством, легкими тілесними ушкодженнями. Під час слідства інша сторона конфлікту зазвичай повідомляє, що не знала, що людина є журналістом, тому поліція не може кваліфікувати справу як перешкоджання професійній діяльності журналістів, оскільки умислу протиправних дій проти журналіста не було. Тому іноді ті кримінальні провадження, які відкривалися за фактом звернення журналістів перекваліфіковувалися на інші кримінальні провадження. Наприклад, на статтю 125 ККУ", - сказав Юрій Сулаєв.


До прикладу, поліція закрила розслідування в двох кримінальних провадженнях через “відсутність складу злочину”. Це провадження про підпал авто 17 червня 2020 року головному редактору газети “Хроніки громад” Павлу Гунжелю та про напад у Лубнах на журналіста телеканалу “Лубни” у ніч на 29 липня 2020 року, у журналіста тоді діагностували забій обличчя та голови.


"Обоє кримінальних проваджень закрили через відсутність складу злочину. Щодо Павла Гунжеля – він не є членом спілки журналістів, він не зміг доказати, що здійснює постійну журналістську діяльність. 

Те, що він є засновником видання, газети, не доказує, що він веде постійну діяльність. Юридично не вдалося доказати,що він є журналістом. Після закриття справи заявник не оскаржував дії поліції, не висловлював заперечення. Щодо випадку із побиттям Олександра Назарця: він не проявляв ініціативи під час розслідування, у підсумку взагалі забрав свою заяву", – розповів деталі Віктор Гончарук. 


Журналіст "бомбує" поліцію заявами про перешкоджання – поліція не вбачає в них порушення професійної діяльності, але в суд передасть


Зараз в поліції є три заяви від головного редактора газети "Свіжий апельсин" (Пирятин, Полтавська область) Вадима Кирпиченка.

"Одна заява за фактом, коли його не пустили із похоронним вінком на засідання сесії Пирятинської міської ради, ще дві через недопуск під час "червоної" карантинної зони на засідання виконкому міської ради та сесії. Крім цього, він повідомляв про побиття, але з'ясувалося, що до журналістської діяльності це відношення не має, а конфлікти виникали через особисту неприязнь". Цю справу за 125 статтею ККУ (умисне легке тілесне ушкодження) уже незабаром мають передати до суду, - пояснив Віктор Гончарук. А Юрій Сулаєв додав, щодо Вадима Кирпиченка триває судовий розгляд у справі, де його підозрюють у крадіжці телефонних проводів ПАТ “Укртелеком”.


Під час зустрічі представниця ІМІ обговорила із поліцією варіанти додаткових роз'яснень патрульним, слідчим, поліції діалогу як ретельніше комунікувати із журналістами, реагувати на їх запити та заяви. Зокрема, щодо допуску журналістів на засідання та інші публічні заходи органів місцевого самоврядування з врахуванням вимог, які диктують карантинні умови. Також обговорили необхідність донесення до журналістів важливості ідентифікації їх як працівників ЗМІ (за допомогою журналістського посвідчення, жилету із написом "Преса" тощо), аби таким чином уникнути в майбутньому юридичної колізії, коли через невчасне представлення неможливо довести під час розслідування, що журналіст – дійсно журналіст, і на момент інциденту виконував/виконувала свою роботу. 


Надія Труш, регіональна представниця Інституту масової інформації в Полтавській області


Матеріал підготовлено в межах проєкту "Мережа медіаспостерігачів", який виконує ІМІ за підтримки Freedom House.