Понеділок
01.03.2021
USD27.93
EUR34.15
PLN7.57
A-9227.25
A-9528.27
ДТ27.43

МАХІНАЦІЇ: ЩО ПРИЗВЕЛО ДО ПОЖЕЖІ У БУДІВЛІ КІНОТЕАТРУ КОТЛЯРЕВСЬКОГО? | РОЗСЛІДУВАННЯ ПОЛТАВА

27 січня 2021 1382 0
Пройшов вже понад місяць після того, як будівля кінотеатру Котляревського постраждала у пожежі. Що ми маємо? Міський голова Олександр Мамай заявляє, що відновлювати руїну будуть коштом міського бюджету, тобто грошима полтавців.

2013 року ТОВ “Старнайт” відкрило кафе у першій прибудові до кінотеатру. Влада міста назвала такі дії самочинними, але змусити підприємця прибрати добудову не змогла. Це надихнуло ТОВ «Старнайт» на облаштування нічного клубу та другої прибудови — приміщення якої Господарський суд області зобов’язав знести у 2018 році.

Але у 2019 році влада Полтави, маючи на руках три судових рішення і три розірваних договори із підприємством «Старнайт», так і не змогла виселити орендаря з приміщення. 

У грудні 2020 року загорівся нічний клуб “Версаль”, що облаштували всередині колишнього кінотеатру.  Внаслідок пожежі обидві прибудови вигоріли, а Будинок дворянського зібрання сильно постраждав. 

Будівлю звели у 1810 році як будинок Дворянського зібрання. Понад 100 років він був одним з громадянських та культурних центрів міста. У 1920-30-х роках в будинку був пролетарський клуб імені Карла Маркса, а в сквері поряд — літній кінотеатр. Будівля сильно постраждала під час війни і була відбудована в 1947 році. У радянські часи там розмістили кінотеатр імені Івана Петровича Котляревського. Тоді він мав дві зали: малу — на нижньому поверсі та велику — на верхньому. У 1963 році Будинок дворянського зібрання включили до Списку пам’ятників архітектури Української РСР.  Пізніше уже Міністерство культури України включило будівлю до списку пам’яток місцевого значення, а потім — і національного.За часів незалежної України у будівлі залишили під кінотеатр одну меншу залу. На верхньому поверсі розташували казино та офіси. 

Приблизно в той самий час будинок передали в оренду приватній фірмі, назву якої нам так і не вдалося дізнатися. Було відомо лише, що міськвиконком судився з орендарем через борги.Станом на січень 2013 року, приміщення будівлі орендували три особи по 12 грн/м². Хто саме їх винаймав, невідомо.

З кінця 2013 року частину будівлі передали в оренду ТОВ «Старнайт», а за 1,5 роки кінотеатр ім. І.П. Котляревського зачинився. Фактично з того часу і до останніх років частину історичного будинку винаймала ця компанія. Наразі у неї двоє власників з рівними правами — Сергій Гонтовий та Олександр Калуцький. Останній, до речі, уже став депутатом міської ради від партії “За майбутнє” - лідером якої у Полтаві є Олександр Мамай. 

Влітку 2013 року новий орендар прибудував до історичної будівлі крило під виглядом літнього майданчика. Влада міста назвала такі дії самочинними, але змусити підприємця прибрати прибудову не змогла.

Це надихнуло ТОВ «Старнайт» на нові будівельні роботи. Для облаштування нічного клубу на другому поверсі будинку почали зносити опорні стіни, облаштовувати систему вентиляції та будувати додаткові приміщення. Більшість із цих робіт були без проектної документації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю перевірила їх. А далі Полтавський міськвиконком доручив управлінню майном обмежити доступ до будівлі та перевірити законність внесених змін. Це нічого не змінило. В історичній будівлі облаштували нічний клуб, який назвали «концерт-холом «Версаль». Імовірно, у якості «відкупних», влітку 2014 року ТОВ «Старнайт» частково відремонтував фасад будівлі.

Обурений фактичним знищенням історичної будівлі тодішній нардеп Сергій Каплін звернувся до суду. У 2015 році Октябрський райсуд Полтави визнав роботи всередині незаконними, але за наступні 4 роки ситуація не змінилася, тому що тривав процес оскарження рішення. “Старнайту” у цьому допомагав тодішній склад Полтавської міськради та управління майном комунальної власності міста.

Міська влада намагалася довести, увага, що будинок Дворянського зібрання неправомірно віднесли до пам’яток культурної спадщини національного значення. У січні 2019 року Верховний суд України підтвердив ухвали попередніх судів щодо незаконності будівельних робіт. Але і це не допомогло зупинити варварське перебудування.

Ті перебудови, які ТОВ «Старнайт» провело всередині історичного будинку, вплинули і на безпечність приміщень. Зокрема, у березні 2019 року міська служба з надзвичайних ситуацій нарахувала у «Версалі» 19 фактів порушень техногенної та пожежної безпеки.Інспектори зобов’язали усунути небезпечні фактори. ДСНС навіть зверталася до Полтавського окружного адмінсуду з вимогою закрити «Версаль», допоки власник все не виправить. Та надзвичайники отримали відмову.

Натомість директор компанії сам звернувся до суду і виграв справу. 6 листопада 2019-го суддя Євгеній Супрун скасував наказ ДСНС Полтавщини, за яким саме і проводилася перевірка. Також був скасований припис, який зобов’язував усунути порушення. Цим рішенням фактично було визнано безпечність клубу, але впродовж наступного року надзвичайники ніяк не оскаржували це рішення і не намагалися провести нові перевірки.

Так своє право на існування вибороли перша прибудова і нічний клуб. Останній стане осередком пожежі в кінотеатрі ім. Котляревського у майбутньому. 

Після перших перемог “Старнайт” зупинятися не збирався і вже восени 2016 року орендар почав нові будівельні роботи біля колишнього кінотеатру ім. Котляревського. Фірма вирішила облаштовувати уже друге крило під виглядом літнього майданчика — так само, як з першою прибудовою.

Підставою для облаштування став дозвіл Полтавської міськради на розміщення тимчасової споруди за адресою на вул. Соборності, 31, виданий у червні 2016 року. «Тимчасовість» об’єкта одразу викликала сумніви — орендар залив фундамент і встановив металеву конструкцію, до якої потім приробив стіни. Обурені полтавці провели кілька акцій протесту стосовно будівництва. Інші ж — звернулися до Державної архітектурно-будівельної інспекції.

У травні 2017-го ДАБІ оштрафувала «Старнайт» за самочинну реконструкцію пам’ятки архітектури національного значення, чим фактично визнала неправомірність прибудови. Та це не розв’язало проблему.

Упродовж року відбувалося протистояння громадськості та забудовників, де акції протесту та перевірки перемежовувалися подальшими будівельними роботами. За цей час «Старнайт» встиг вставити склопакети, зробити деякі роботи всередині та почати облаштовувати вхідну групу.

Паралельно, у квітні 2017-го, поліція відкрила кримінальне провадження за двома статтями: щодо самовільного зайняття земельної ділянки та будівництва, а також - за псування пам’яток історії. В рамках справи поліцейські намагалися арештувати всю будівлю, але вдалося заблокувати лише техніку. Будівництво це все одно не зупинило.

Поки поліція продовжувала розслідування, прокуратура спробувала вирішити проблему через Господарський суд. Прокурори подали позов, у якому вимагали від «Старнайту» знести незаконну прибудову. На той час фасад “літнього майданчика” був зведений повністю.

Та поки правоохоронці наважувалися на такий крок, стало запізно. По-перше, позов подали у квітні 2018 року — за рік після припису ДАБІ про те, що забудова незаконна. По-друге, за цей час ТОВ «Старнайт» отримало у Харкові висновок експерта про те, що бетонний майданчик не є фундаментом. Підприємець встиг виправити паспорт прив’язки, тобто фактично отримав усі дозвільні документи. На цИх підставах прокуратура програла справу у двох судах.

У 2019 році місцева прокуратура подала касаційну скаргу і домоглася перегляду позову. Завдяки рішенню Верховного суду, Господарський суд Полтавської області зобов’язав ТОВ «Старнайт» знести прибудову. Підставами стали той самий, винесений у 2017 році, припис ДАБІ щодо самочинного будівництва та відсутність дозволу на такі роботи.

ТОВ «Старнайт» намагалося довести законність прибудови, маючи на руках висновок експерта про те, що всі містобудівні елементи прибудови є тимчасовими спорудами. Експертизу провели в рамках кримінального провадження. Але представники компанії не засвідчили документ належним чином, тому на суді його не взяли до уваги.

У червні 2018 року інспектор будівельного нагляду скасував дію паспорта прив’язки на «тимчасову споруду». Такі документи надаються кожного разу, коли встановлюють новий кіоск. Тобто далі споруда стояла вже незаконно.

Ба більше, «Старнайт», як орендар, мав охороняти історичну споруду, а не добудовувати до неї приміщення. 25 січня 2013 року компанія підписала попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору. Документ передбачав, що вона використовуватиме будівлю так, що це збереже та не змінить її, утримуватиме територію, не допускатиме будівництва та прибудов, не перероблятиме зовні та всередині, повідомлятиме про руйнування та робитиме ремонт з письмового дозволу.

Також договір зобов’язував «Старнайт» на адміністративну, кримінальну та майнову відповідальність, якщо він порушить режим охорони та використання будівлі. І компанія мала підписати основний охоронний договір із такими самими зобов’язаннями. Він так і не був укладений, але строку на це прописано не було. Тому, фактично, попередній договір діяв на момент зведення прибудови та є чинним досі.

Заборону на самочинне перепланування, перепрофілювання, реконструкцію та капремонт передбачав і договір оренди, підписаний у січні 2014 року.

Після переформатування влади восени 2018 року у місті заговорили про можливість демонтажу прибудови до колишнього кінотеатру на ґрунті скасованого припису та договору оренди землі. Рішення про демонтаж прийняли у жовтні 2018-го. Аби її знести власними силами, у бюджет заклали півмільйона гривень. Прибудову не прибрали, бо тодішня влада побоялася піти на відкритий конфлікт із підприємцями з оточення відстороненого Олександра Мамая. Кошти на демонтаж не використали та перерозподілили.

Виявляється, ще 2019 році міська влада Полтави мала на руках три судових рішення і три розірваних договори із підприємством ТОВ «Старнайт». Підприємці не захотіли звільняти будівлю добровільно. Тоді управління майном звернулося до виконавчої служби, яка мала виселити з історичної будівлі нічний клуб «Версаль» та інші заклади.

Наприкінці січня 2020 року виконавча служба закрила виконавче провадження, бо не змогла його виконати. За інформацією наших власних джерел, коли судові виконавці навідалися у будівлю, то їх побили. На «Старнайт» тільки наклали штраф 5 та 10 тис. грн, які підприємство сплатило, але будівлю не залишило.

За законом, місто не може другий раз звернутися до суду із проханням виселення. Управління майном комунальної власності мало право зірвати замки, зайти в середину і поставити свої замки, але влада міста і тут не пішла на відкритий конфлікт із підприємцями. Лишилася юридична боротьба у судах.

У 2020 році управління комунального майна подало черговий позов на «Старнайт» до Господарського суду. Місто хотіло отримати кошти за оренду з травня 2019 року по березень 2020 року. За цей період нарахували також неустойку на суму 3,5 млн грн. Цю суму «Старнайт» заборгував після того, як місто розірвало із ним договір. Не маючи контракту на оренду, підприємство не сплачувало кошти, але продовжувало користуватися приміщеннями.

Оскільки підприємство не повертало майно за договором, то мало сплатити подвійну орендну плату. Після подачі позову підприємство заплатило 600 тис. грн і розрахувалося за частину боргу.

Тодішній міській владі за два роки не вдалося виселити «Версаль» з історичної будівлі та знести прибудови. А уже перед виборами ставало зрозуміло, що у міську раду під прапорами Мамая, скоріше за все, зайдуть орендарі приміщення — Сергій Гонтовий і Олександр Калуцький. 

Після виборів орендарі будівлі кінотеатру імені Котляревського мали стати депутатами Полтавської міськради, і могли б використовувати реальні важелі впливу, щоб захистити свої інтереси. Один з них - Калуцький - і став депутатом.

Несподіванкою стала пожежа 9 грудня в історичній будівлі. Вона, по суті, знищила всі дітища підприємців — заклад харчування, нічний клуб і закладену другу прибудову. Будинок кінотеатру ім. Котляревського сильно постраждав і фахівці вказують, що його стан зараз гірший за стан Кадетського корпусу.

Та що це було? Прикра випадковість чи спланована акція? Власники закладів, розташованих колись у будинку, надали відео, на якому зафіксоване проникнення до клубу “Версаль”. Злочинець влаштував погром і нібито підпалив приміщення, а потім не встиг з нього вибратися і загинув.

На сьогодні розглядається кілька версій причин займання. Одна з них - особиста примха злочинця, який уже мав судимість. Він міг бути ображений на керівництво чи власників закладу, адже, найвірогідніше, працював там раніше (хоч і неофіційно) та вже обкрадав клуб. Або під час п’яного дебошу просто не зупинився вчасно - експертиза його обгорілого тіла показала, що чоловік вживав алкоголь напередодні.

Друга версія - замовне підпалення клубу. Не виключено, що чоловіка на відео могли найняти для того, щоб він влаштував пожежу. Зробити це могли політичні або бізнес-конкуренти Калуцького та Гонтового.

Третя версія - пожежа на замовлення самих орендарів будівлі. Розміщені в історичній будівлі заклади були застраховані й у випадку підпалення та загибелі винуватця їх власники могли розраховувати на страхові виплати.

Втім, кожне з цих припущень має як підтвердження, так і нестиковки. Наприклад, орендарі заявляли, що мали відеозаписи того, як злочинець пробирався у будівлю раніше, але так і НЕ оприлюднили їх. А ті відео до, під час та після пожежі очевидно не повні та показують не весь перебіг подій. Окрім того, у якості доказу наявності договору оренди, власники закладів надавали актуальні страхові договори (нібито то ніхто би не надав страховку без договору оренди). Втім, знімки цих документів також неповні - на них відсутні суми страхування та підписи.

Схоже, що кожна зі сторін цієї історії щось приховує чи недоговорює, тому наразі важко говорити про прямих винуватців пожежі.

Хай би там як, факт залишається фактом: громаду позбавили чергової архітектурної пам’ятки ансамблю Круглої площі.

Тож, що ми маємо. Як мінімум, упродовж останніх двох років міська влада мала можливості, інструменти та політичну волю на те, аби виселити орендарів-паразитів з однієї з найстаріших будівель Полтави та прибрати незаконну прибудову. Принаймні, так це виглядало публічно. Але, замість рішучого кроку, можновладці поховалися за бюрократичними умовами і дочекалися реваншу старої влади.

Нині ж старий-новий міський голова Олександр Мамай заявляє, що відновлювати руїну будуть коштом міського бюджету. Не за рахунок грантів, не держбюджетом або спільним фінансуванням з областю, а за наш із вами рахунок. Тобто Мамай хоче, аби кожен полтавець особисто оплатив помилки його друзів Сергія Гонтового, Олександра Калуцького та інших, а також їхню відверту байдужість. І навряд чи після ремонту будинок дістанеться комусь іншому.